Wołodymyr Czornobaj

Origem: Wikipédia, a enciclopédia livre.

 

Volodymyr Chornobay
Wołodymyr Czornobaj
Nome completo Volodymyr Mykolaiovych Chornobay
Nascimento 17 de março de 1954 (70 anos)
Mikhaylovskoye, Moscow Oblast
Nacionalidade Ukrainian
Alma mater Lviv School of Applied Arts, Lviv Institute of Applied and Decorative Arts
Ocupação Artist
Prêmios Merited Painter of Ukraine

Volodymyr Mykolaiovych Chornobay (em ucraniano: Володимир Миколайович Чорнобай; nascido em 17 de Março de 1954) é um artista plástico Ucraniano. Ele é membro da União Nacional de Artistas da Ucrania (1989), da Associação de Artistas e Designers Poloneses (2009), e do grupo artístico "Kvarta". Ele é irmão de Yurii Chornobai.[1][2][3][4]

Biografia[editar | editar código-fonte]

Volodymyr Chernobay nasceu em 17 de março de 1954 em Mikhaylovskoye, Oblast de Moscou.[1][2]

Graduou-se na Escola de Artes Aplicadas de Lviv (1973), Lviv Institute of Applied and Decorative Arts (1980, teachers N. Fedchun, T. Drahan),[1][2] na turma de 1981 – emTernopil.[1][2]

Criatividade[editar | editar código-fonte]

Ele se dedica-se ao vitral clássico e à pintura de cavalete, ao grafismo e, a partir de 1989, à pintura sobre vidro.[1][2]

Suas principais obras: uma série de obras em vidro "Ruky" (1990), "Virtualnyi portret suchasnyka" (1995), "Pikui-Krasiia" (1994-2002), "Pinko-Pinokkio" (2006), etc. s suas obras são mantidas em museus e coleções particulares na Ucrânia, Eslováquia, Polônia, Espanha, Alemanha e EUA.[1][2]

Desde 1984 ele já participou em mais de 40 exposições colectivas na Ucrânia, Bulgária, Espanha, Alemanha, Polônia, Eslováquia e Hungria. Participou de plein airs (pintura ao ar livre) internacionais e nacionais.[1][2]

Também participou de mais de 70 exposições individuais em Ternopil (1992, 1994, 1995, 2002, 2009, 2010, 2011, 2014, 2022[4]), Lviv (1993, 1997, 2013, 2020[3][5][6]), Chernivtsi (1994); Lutsk (1995, 1996, 2016, 2017), Rivne (1996), Kyiv (1997, 2015); Kalisz (1999, 2005, 2009, 2012, 2014, 2015), Sieradz, Bytów (2000), Przeworsk (2002), Jarosław (2002, 2015), Elbląg (2003, 2005); Sławno (2004), Pabianice (2004, 2017), Pleszew (2005), Ostrów Wielkopolski (2005, 2016), Olsztyn (2005), Gołuchów, Ostrzeszów, Kępno (2006); Opatówek (2007), Krotoszyn (2007, 2011; all in Poland); Hamm (Germany, 2008), Ivano-Frankivsk (2008, 2012); Wolsztyn (2009); Śmigiel (2010), Schwedt (2010, Germany), Andrychów (2010, 2015), Środa Śląska (2010, 2012); Berlin (2012, 2015), Bolestraszyce/Przemyśl (2015), Włocławek (2016), Tarnobrzeg (2017).[1][2][7][8]

Prêmios[editar | editar código-fonte]

  • Pintor Homenageado da Ucrânia (1º de dezembro de 2016)[9]
  • Laureado com a exposição de arte "Christmas Mystery – 96" (1996, Lutsk)[1][2]
  • Prêmio Ouro do Primeiro Concurso e Exposição de Arte Moderna (1996, Ternopil)[1][2]
  • III prêmio da exposição ucraniana de pintura em vidro "Three Dimensions: Yesterday, Today and Tomorrow" (em português: "Três Dimensões: Ontem, Hoje e Amanhã" (1998, Lviv)[1][2]
  • Prêmio Regional Ternopil em homenagem a Mykhailo Boychuk (2002)[1][2]
  • medalha de prata "Labor omnia vincit" da Sociedade Hipolit Cegielski (2009, Poznan, Poland)[1][2]
  • Prêmio do Presidente da Cidade de Kalisz (Poland, 2015)[7]
  • Diploma da exposição internacional de arte Lviv Autumn Salon "High Castle 2015"[7]
  • Prêmio Regional Yaroslava Muzyka Award de Ternopil (2022)[10]

Referências

  1. ↑ a b c d e f g h i j k l m Богдан Мельничук; Тамара Удіна. «Чорнобай Володимир Миколайович». Ternopil Encyclopedic Dictionary (em ucraniano). 3. p. 603 
  2. ↑ a b c d e f g h i j k l m Чорнобай Володимир Миколайович // Мистці Тернопільщини. Частина 1. Образотворче мистецтво, департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністарації, Тернопільська обласна університецька наукова бібліотека; укладач Миськів В.; вступна стаття І. Дуда; керівник проєкту та науковий редактор Вітенко В.; редактор Жовтко Г., Тернопіль, Підручники і посібники, 2015, s. 251—254, ISBN 978-966-07-2936-0.
  3. ↑ a b «Володимир Чорнобай представив у львівському музеї Шептицького свої "Органічні структури"». galinfo. 28 de julho de 2020 
  4. ↑ a b Ірина Терлюк (23 de dezembro de 2022). «У тернопільському музеї відкрили виставку "Локдаун"». Суспільне Новини 
  5. ↑ «Знаний тернопільський художник подарував Музею етнографії у Львові 37 власних творів». Еспресо. 27 de fevereiro de 2023 
  6. ↑ «Боятись критики — це глупота, — художник Володимир Чорнобай про тонкі натури». galinfo. 28 de julho de 2020 
  7. ↑ a b c «Про художника Володимира Чорнобая і його пленери». тмц.інфо 
  8. ↑ Микола Шот (7 de janeiro de 2023). «Роботи, мов джазові композиції». Uryadovy Kuryer  «Zapraszamy na wystawę Wołodymyr Czornobaj — "Struktury organiczne", sitodruki i malarstwo». Tarnobrzeski Dom Kultury  Лілі Білик. Творець простору і часу, Culture and Life, 24 marca 2017, № 12, s. 12-13.
  9. ↑ Decree of the President of Ukraine from 1 December 2016 year № 533/2016 "Про відзначення державними нагородами України з нагоди 25-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року" (in Ukrainian)
  10. ↑ «В Тернопільській ОВА відбулося друге засідання комітету з присудження обласних премій в галузі культури». Місто. 2 de novembro de 2023 
Obtida de "https://pt.wikipedia.org/w/index.php?title=Wołodymyr_Czornobaj&oldid=67661753"